Ернест Гемінґвей - Шервуду та Теннессі Андерсон. 3 грудня 1921 р., Париж

Дорогі Шервуд та Теннессі.

Ось ми на місці. І сидимо на терасі кафе «Дом» навпроти «Ротонди», де заново клеють шпалери, гріємось біля залізної печурки, яку топлять деревним вугіллям, і на вулиці страшенно холодно, а від печурки так тепло, і ми п'ємо гарячий ромовий пунш, і ром розтікається по тілу, як дух святий.

І коли на паризькі вулиці опускається холодна ніч, ми повертаємося додому по Рю Бонапарт і думаємо про те, як вовки пробиралися в місто, і про Франсуа Війона, і про шибениці на Монфоконі. Що за місто!

Боунс (Хедлі Річардсон, перша дружина Е.Г.) зараз у місті, а я заробляв на хліб на друкарській машинці. За кілька днів ми остаточно влаштуємося, і я розішлю рекомендаційні листи, немов кораблі. Я не зробив цього досі, бо день і ніч ми, тримаючись за руки, бродили містом, заглядаючи на подвір'я і зупиняючись біля вітрин маленьких магазинчиків. Боюся, солодощі занапастить Боунс. Вона жахлива мисливиця до них. Мабуть, раніше бідолашному доводилося стримувати свої потаємні бажання…

…Ми ​​приїхали сюди через Іспанію і трохи на день встигли захопити справжній шторм. Узбережжя Іспанії треба бачити. Великі бурі гори, схожі на втомлених динозаврів, що припали до води. Чайки йдуть за кораблем, повиснувши в повітрі, точно керовані невидимими проводками бутафорські птахи. Маяк наче крихітна свічка на плечі динозавра. Іспанський берег нескінченний, бурий і здається дуже давнім.

Потім ми їхали поїздом через Нормандію з її селом, штабелями навозу, що димився, витягнутими полями і лісами з опалим листям і деревами з обрізаними в нижній частині стовбурів гілками, і вежами на гребнях пагорбів. Темні станції і тунелі, і купе третього класу, набиті молоденькими солдатами, де, зрештою, всі засинають, притулившись один до одного і погойдуючись у такт поїзду. Навколо мертва, втомлена тиша, яка буває лише в купе поїзда під кінець нудної подорожі.

Як би там не було, але ми дуже раді бути тут і сподіваємося, що ви добре зустрінете різдво і Новий рік, і хотілося б вирушити разом з вами повечеряти сьогодні ввечері.

Ернест
@LettersAndQuotes