Думка, яка потребує часу для усвідомлення.

Ніхто в нашому суспільстві не змушений створювати сім’ю, кожен може залишатися самотнім. Але той, хто робить вибір на користь сім’ї, хто сказав своєму партнеру «так», можливо, навіть народив дітей, тим самим взяв на себе зобов’язання виконувати певні функції, які належать йому в сімейному союзі (згідно з «критерієм пріоритетності»).

Якщо сенсонесуча функція члена сім’ї в певний момент часу занадто велика — як, наприклад, у випадку матері кількох маленьких дітей або чоловіка, який є єдиним годувальником великої родини, — тоді ця людина не повинна дозволяти внесенню нових важливіших цінностей і знехтуванню своєю сімейною функцією до моменту, коли це буде більш доречним.

Так би сталося, якби мати кількох маленьких дітей вирішила почати очне навчання. Сама по собі освіта — це добре! Поглиблення знань — це висока цінність, але якщо це відбувається за рахунок дітей, це суперечить «сенсу моменту» і означає знехтування критерієм пріоритетності, що веде до знецінення.

Так відбулося б, якби єдиний годувальник у великій сім’ї захотів урізноманітнити своє життя, займаючись живописом, який не приносить грошей. Само собою, творчість відноситься до найвищих цінностей життя! Але коли вона досягається за рахунок втрати відповідальності, вона також отримує сумнівний присмак.

Публікацію підготував Владислав Суковатий??

Приєднуйтесь та поширюйте наш канал:
@viktorfranklukraine