💔 «От у тому й річ, що всі люди повторюють одні й ті самі дії, але є люди надзвичайні. Надзвичайні у своїх звичайних діях. Бо вони любимі. Бо вони рідні. І від того такі прекрасні. Найпрекрасніші. Найкращі в очах того, хто їх любить. Навіть якщо вони просто зав'язують шнурки, або п'ють воду, або мовчать, або кричать, або миють руки, або знімають куртку. Вони роблять все так, що хочеться їх обіймати. Зараз і все життя»

💔💔 «В малому «Мене ніхто не любить» закладене велике людське горе»

💔💔💔 «Людина дорослішає тоді, коли залишається одна. Тому інколи діти бувають такі дорослі. Тіло розумне, воно знає, що робити й коли. Але водночас воно дуже ліниве та вразливе. Тому одразу проситься на ручки до того, хто подає хоча б якісь мінімальні ознаки турботи»

— «Мене звати Дуся» Єлизавета Бурштин