обережно — дуже нудна книжка 🫣

сюжет виплетений із двох історій і закручується передовсім довкола вирви-мені-серце випадку. водночас оповідь подій і знайомство з персонажами тягнеться як гума, задовго і занудно.

одного різдвяного пообіддя в одному австралійському містечку (що важливо, тут Різдво — це спека і засуха) знаходять мертвими пʼятьох членів сімʼї — чотирьох дітей і їхню матір — які, вочевидь, перед тим, як відійти в засвіти, пікнікували. знайшли їхні тіла в абсолютному спокої і вмиротворенні, що виглядає моторошно.

але, на жаль, це єдиний інтригуючий момент, і більше книзі не вдається зачепити жодної моєї емоції. принаймні перші 300 сторінок. всього їх удвічі більше.

читачеві пропонують дізнатися подробиці цієї жаскої і дивної історії крізь книжку чи-то журналіста, а чи письменника, який, власне, ту історію виписав на сторінках. по факту він переказує розслідування справи, в ході якого ми і знайомимся з тими, хто в тому містечку жив і з ким дружив. ну і читаємо ми цю книжку-справу очима персонажки з другого сюжетного пласту — того, що в теперішньому часі.

коротше, книжка насправді має свій цікавий задум, але те, як вона написана, не викликає ентузіазму. от якось дуже паралельно йде. той момент, коли і кинути шкода — вже ж половину цеглини прочитала, і читати далі — часу шкода.