з перших днів листопада традиційно дістаю різдвяно-новорічні чашки, переглядаю з дітьми Поттеріану, дедалі частіше вмикаю christmas oldies на ютуб мьюзік. дитячі читання теж перемикаємо у відповідний настрій, бо атмосферних зимових книжок маємо багацько — треба встигнути усі перечитати!

в кінці місяця у свій дн найбільше з усіх подарунків чекаю на…
сніг ❄️
хоча б маленький, хоча б той, що тане, торкнувшись закалюженого асфальту — відчуваю від такого співпадіння незбагненну магію 🥰

згодом після 23 листопада по хаті то тут, то там зʼявляються і дорослі зимові книжки. дістаю їх із полиць, розставляю так, аби обкладинки попадались на око. само собою, з усіх маркетів і книгарень, куди мені трапляється у цей період попасти, стаскую додому екземпляри до своїх чашково-книжкових колекцій. нині от тече слинка на цю вслівську мацьопку — поетична антологія, в якій класики і сучасники оспівують зиму. такі ніжні тексти — ну, шик! 💕

і хоча з кожним роком помічаю за собою, що відчуття очікування зимових свят дедалі більше притлумлюються, невтомно берусь створювати собі й домашнім цю мерехтливо-солодку атмосферу. така вона, особлива пʼята пора року — за визначенням Тараса Прохаська у збірці «Суперсила Різдва».

хто тут ще такий, романтічний нині? з чим плануєте йти в зиму: книжки, подорожі, настрій, імбирні печивка?..