Редакційний дайджест матеріалів:

Віктор Савченко досліджує, як українські анархісти у 1905-1920 рр. свідомо апелювали до традицій запорозького козацтва (вольнолюбства, самоврядування, "козацької волі"), щоб залучити селянство на свій бік, і показує, що махновський рух та Революційно-повстанська армія України були прямими спадкоємцями цієї селянсько-анархістської традиції, витоки якої історіографія довго замовчувала.

https://syg.ma/@zhurnal-nizovina/viktor-savchenko-ideya-kozackoyi-voli-v-propagandistskiy-i-organizaciyniy-diyalnosti-anarhistiv-v-ukrayinskomu-seli-1905-1920-rr

Альона Бартош переклала текст Девіда Фостера Воллеса про гумор Кафки, який тримається на радикальній буквалізації метафор і працює з несвідомим матеріалом, а не з культурними кодами сучасної індустрії розваг. Центральний «жарт» Кафки полягає в тому, що жахлива боротьба за створення власного «я» це є те саме «я» — як двері, в які ми відчайдушно ломимося ззовні, не помічаючи, що весь час перебуваємо всередині.

https://syg.ma/@alena-bartosh/devid-foster-volles-kilka-zauvag-pro-komichne-u-kafki

Для журналу сучасної лібертарної думки «Низовина» Федя Акне захищає конфлікт з лібертарно-анархістських позицій як здорову та необхідну форму взаємодії: ввічлива «спокійна тиша» в колективах насправді приховує неформальні ієрархії, де чують лише «Акцентів-ідолів», а пригнічені суперечності рано чи пізно вибухають чистками, як це сталося з фашистами та більшовицькими сектами

https://syg.ma/@zhurnal-nizovina/oda-magiyi-konfliktiv

У своєму дописі Вікторія Бачинська критикує більшість української воєнної академічної музики. Причиною цього є те, що під виглядом патріотичного "відродження" вона насправді продовжує радянсько-соцреалістичну традицію з її пафосом та агітаційністю замість складної мистецької рефлексії над травмою війни.

https://syg.ma/@victoria-bachynska/vidrodzhennya-chi-virodzhennya-ukrayinska-akademichna-muzika-voiennogo-chasu

mntflow простежує історію «Машин впливу» та демонструє, як кожна технологічна революція спершу проявляється як тривога й марення, а потім переформатовує тіло, психіку і простір людини.

https://syg.ma/@mntflow/mashini-vplivu

Віталій Щепанський простежує етимологію слова «рай» від давньоіранського pairidaēza («огороджений сад») через грецьке παράδεισος, біблійний Едем та слов'янське rajь, показуючи, що в більшості традицій рай постає як простір втечі з повсякденності — захищений огорожею від нестачі зовнішнього світу. На цьому тлі автор виокремлює українську модель «садка вишневого коло хати» Шевченка: тут огорожа не відділяє рай від буденного, а навпаки — окреслює місце, де саме буденне (праця, родина, вечір) впізнається як достатнє і повне.

https://syg.ma/@vitalii-shchepanskyi/ukrayinskiy-ray-sadok-vishneviy-kolo-hati

Поетичний цикл Галини Римбу «Квітка» — фрагментарна автобіографічна оповідь, що охоплює переживання операції з видалення рідкісної пухлини, яка має у собі міфологізовану памʼять про дитинство, родину (діда, прабабцю Віру, маму) і потоплені/палаючі ландшафти Сибіру, Барвінкового, Іртиша й Полтви. 

https://syg.ma/@galina-1/kvitk

#sygma_uk #prose #psychoanalysis #politics #society

syg.ma — відкрита платформа, де кожен і кожна можуть щось опублікувати. Позиція редакції може не збігатися з думкою автор:ок.