��️Загальнонаціональна хвилина мовчання 

Сергій Цимбал спершу працював слідчим у прокуратурі Краснодона Луганської області, а згодом — у Дніпровській екологічній прокуратурі.

У липні 2014 року Сергій став до лав 25-го батальйону «Київська Русь». Вже за кілька тижнів, у серпні, він вирушив на фронт, де батальйон вів запеклі бої за Дебальцівський плацдарм — одне з наймасштабніших зіткнень війни на Донбасі.

7 жовтня 2014 року, виконуючи бойове завдання, Сергій разом із трьома побратимами вирушив у розвідку. Група потрапила у засідку спецпризначенців рф. За спогадами одного з учасників бою, саме Сергій перший почув шум та побачив російських військових. Кількість окупантів значно перевищувала склад розвідгрупи: п’ятнадцять проти чотирьох. Потрапивши в оточення, Сергій Цимбал прийняв удар на себе: сказав побратимам —  «Відходьте, я вас прикрию», —  вибіг на горб, відволікаючи вогонь на себе, й до останнього відстрілювався з кулемета. Рішучі дії воїна врятували життя розвідувальної групи ціною власного: побратими змогли вирватися із засідки.

10 жовтня 2014 року Сергія поховали на центральному кладовищі в селищі Ставище Київської області. Сергій Цимбал посмертно удостоєний звання Героя України із Золотою Зіркою, недержавної нагороди «Народний герой України» та медалі УПЦ КП «За жертовність і любов до України». У селищі його іменем названа вулиця, а на фасаді освітнього закладу відкрито меморіальну дошку. Рішенням селищної ради йому присвоєно звання «Почесний громадянин селища Ставище». 

Офіс Генерального прокурора вшановує пам’ять Сергія Цимбала — прокурора і воїна, який до останнього подиху охороняв закон та незалежність України.