Третій епізод подкасту Офісу Генерального прокурора!

Що таке процесуальне керівництво? Про це на прикладі справи засудженого держзрадника говоримо з начальником управління Офісу Генерального прокурора Іваном Кіселевичем.

https://youtu.be/tBrGJFzemvo

Я вже писав про цей випадок. І повторю ще раз: цього не мало статися.

Смерть дитини від голоду у XXI столітті – це не просто трагедія. Це провал усіх дорослих і всіх служб, які мали бачити, реагувати і рятувати.

10-річний хлопчик з інвалідністю на Вінниччині помер не раптово. Його стан погіршувався поступово. Це бачили. Про це знали і не врятували дитину.

Після завершення судових експертиз повідомлено про підозру директорці міського територіального центру соціального обслуговування. Це остання підозрювана у справі.

Саме під її керівництвом мав здійснюватися соціальний супровід сім’ї, яка перебувала у складних життєвих обставинах. За даними слідства, між її бездіяльністю та смертю дитини встановлено прямий причинний зв’язок.

У цій справі відповідатимуть усі, хто мав обов’язок захистити дитину, але не зробив цього.

Серед підозрюваних: матір хлопчика, провідна фахівчиня служби соцзахисту, сімейна лікарка та директорка центру соціального обслуговування.

Усі відповідальні дорослі знали, в яких умовах перебуває дитина. Усі бачили, що її стан стрімко погіршується. Але замість реальної допомоги були байдужість, формальність і бездіяльність.

Матір дитини вже засуджено до трьох років позбавлення волі. Ми вважаємо це покарання неприйнятно м’яким і оскаржуємо вирок в апеляційному порядку.

Ця справа про відповідальність. Не формальну. Не «для галочки». А реальну відповідальність за життя дитини, яку можна було врятувати.

Слідство триває.

Кожен, хто мав діяти і не діяв, відповість перед законом.

Працюємо далі

Понад 11 тисяч атак дронами малого радіусу дії: прокуратура документує системний терор рф проти цивільних, медиків, рятувальників і поліції

Безпілотні літальні апарати, зокрема FPV-дрони, росія дедалі частіше використовує не як засіб ведення бою, а як інструмент цілеспрямованого терору проти цивільного населення.

Прокурори та слідчі фіксують численні випадки, коли дрони спрямовуються на житлові квартали, цивільний транспорт, об’єкти критичної інфраструктури, лікарні, місця скупчення людей, а також на працівників екстрених служб під час ліквідації наслідків атак.

Такі дії мають ознаки грубого порушення норм міжнародного гуманітарного права та кваліфікуються як воєнні злочини.

За даними правоохоронних органів, кількість кримінальних проваджень за фактами атак із застосуванням дронів малого радіусу дії стрімко зростає. У 2024 році зафіксовано 2427 таких нападів, у 2025 році вже 6771 кримінальне провадження. Лише за перші чотири місяці 2026 року зареєстровано 2010 кримінальних проваджень.

Це свідчить не про поодинокі епізоди бойових дій, а про системну, повторювану та організовану практику застосування безпілотників проти цивільних.

Фіксуються сталі патерни ураження: прицільне застосування FPV-дронів проти людей у відкритому просторі, на зупинках громадського транспорту, біля житлових будинків та об’єктів інфраструктури; повторні удари по місцях влучань після прибуття екстрених служб; атаки на маршрутні таксі, приватні автомобілі та інший цивільний транспорт, який не має жодного військового значення.

Окрему загрозу становлять повторні, так звані «подвійні» удари. Вони завдаються після прибуття на місце атаки рятувальників, медиків і поліцейських. Це може свідчити про навмисне ураження тих, хто рятує життя та ліквідовує наслідки обстрілів.

Наразі зареєстровано 34 кримінальні провадження за фактами атак на працівників екстрених служб під час виконання ними службових обов’язків у зоні бойових дій або під час ліквідації наслідків ударів БПЛА. З них 9 проваджень стосуються нападів на працівників ДСНС, 25 на медичних працівників.

Унаслідок цих атак постраждали 52 медичні працівники, троє з них загинули. Також постраждали 20 працівників ДСНС.

Крім того, розслідується 95 кримінальних проваджень за фактами атак дронами на працівників Національної поліції України. Унаслідок цих ударів поранено 167 поліцейських, четверо загинули. Атаки відбувалися під час евакуації населення, реагування на обстріли, несення служби та пересування територією населених пунктів.

Через удари БПЛА пошкоджено 52 одиниці спеціалізованого транспорту  44 автомобілі екстреної медичної допомоги та 8 пожежно-рятувальних автомобілів.

Аналіз кримінальних проваджень свідчить про чітку тенденцію до зростання інтенсивності таких атак. Якщо на початковому етапі повномасштабного вторгнення фіксувалися поодинокі епізоди, то у 2024–2026 роках застосування дронів стало масовим. Наразі в окремі періоди правоохоронці реєструють до 45–50 кримінальних проваджень на добу.

Змінюється і характер самих атак. Ворог дедалі частіше використовує засоби точкового ураження FPV-дрони та безпілотники, обладнані системами дистанційного скидання боєприпасів. Окрему загрозу становлять FPV-дрони на оптоволокні, які складніше виявити та нейтралізувати засобами радіоелектронної боротьби.

Найбільш показовою є ситуація на Херсонщині. На деокупованих територіях області правоохоронці зареєстрували 5303 кримінальні провадження за фактами атак дронів різних модифікацій на цивільну інфраструктуру.

Унаслідок цих атак загинули 287 мирних мешканців, серед них діти. Ще 2549 людей отримали поранення, зокрема 41 дитина.
Лише на місто Херсон припадає 127 загиблих та 1754 поранених. Це 44% від загальної кількості загиблих і майже 69% усіх поранених унаслідок атак дронів по області.

Небезпечні сухпайки для ЗСУ на понад 71 млн грн: двом підозрюваним постачальникам обрано запобіжні заходи

За клопотанням прокурорів Офісу Генерального прокурора суд обрав запобіжні заходи двом підозрюваним у справі щодо постачання для Збройних Сил України неякісних та небезпечних раціонів добового польового набору продуктів.

Директору підприємства-постачальника, якого підозрюють у заволодінні 62,5 млн грн коштів Міноборони, обрано тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 31,2 млн грн.

Директору іншого підприємства-постачальника, якого підозрюють у заволодінні 8,6 млн грн, також обрано тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 4,3 млн грн.

За даними слідства, підозрювані поставили Міністерству оборони України небезпечну продукцію для військових із підробленими документами щодо її якості.

Досудове розслідування здійснюють детективи ТУ БЕБ у м. Києві за оперативного супроводу ДВКР СБУ.

Намагався спалити авто ЗСУ та коригував удари рф по Куп’янщині «з помсти за Курськ» - зрадника засуджено до 15 років ув’язнення

За підтримання публічного обвинувачення прокурорами Харківської обласної прокуратури мешканця Куп’янського району визнано винним у державній зраді та замаху на підпал автомобіля ЗСУ. Йому призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Прокурори довели, що навесні 2024 року адміністратор проросійського Telegram-каналу з Ківшарівки вийшов на зв’язок із представниками рф, серед яких був співробітник спецслужби та військові міноборони рф.

За їхніми вказівками чоловік збирав дані про місця дислокації українських військових і техніки на Куп’янщині, передавав координати та скриншоти мап, а також закликав інших повідомляти про розташування Сил оборони. Отриману інформацію окупанти використовували для коригування ударів, зокрема FPV-дронами.

Згодом засуджений самостійно запропонував куратору за гроші спалити військовий автомобіль. У серпні 2024 року він підготував паливну суміш, облив авто та залишив на ньому напис «ЗА ГУЕВО» (селище в Курській області). Однак довести злочин до кінця не зміг - власник помітив палія з балкона і той утік.

Після цього чоловік переховувався у родичів, але восени 2024 року його затримали. У суді вину він не визнав, однак суд погодився з доводами сторони обвинувачення та призначив покарання.