Шановні захисники та захисниці Державного Прапора України!

Від найдавніших часів кожен народ мав свій знак – священне полотнище, що показувало воїнам у бою, де свій, а де чужий. Прапор об’єднував, позначав місце збору, напрям атаки, присутність полководця. З часом прапор став уособленням і маніфестом державності.

Наш синьо-жовтий стяг майорів над героями визвольних змагань понад сто років тому. Під синьо-жовтим знаменом ішли в бій за державність воїни Армії Української Народної Республіки, Української галицької армії, а згодом - і Української повстанської армії.

У всьому світі знають, що синьо-жовтий прапор – це символ волі. Прапор, якого боїться росія. Знамено народу, що бореться за свою незалежність і стримує російську орду, яка прагне вбити та знищити свободу.

Цей прапор піднімають українські військові на передовій та у звільнених українських містах і селах. Активісти руху спротиву на тимчасово окупованих територіях. Українські спортсмени на пʼєдесталах світових чемпіонатів.

Наш державний прапор довіку майорітиме над Києвом. А прийде час – вірю, що українські воїни піднімуть його в Донецьку, Луганську, Сімферополі й Севастополі, Маріуполі, Бердянську та ще в багатьох українських містах і селах, які буде повернуто.

Пам’ятаємо героїв, які поклали свої життя в битві за Україну, її незалежність та Державний Прапор. Вічна їм слава та шана. Недарма кожного українського воїна ми проводимо в останню путь під синьо-жовтим полотнищем.

Дякую кожному захисникові та захисниці, які тримають стрій під нашим прапором. Хай це священне знамено надихає всіх українців, додає стійкості та віри у Перемогу.

Вітаю з Днем Державного Прапора України!

Слава Україні!
Героям слава!