Ми в Харкові та в усіх прифронтових громадах уважно стежимо за перебігом переговорів. І підтримуємо наших переговорників та всю українську команду, яка працює над справедливим, тривалим і гарантованим миром.

Для нас це не політика і не дипломатичні формулювання — це життя наших людей. Це світло у вікнах, тепло в оселях, спокій батьків за своїх дітей. Ми знаємо справжню ціну миру.

Світ уже бачив «тимчасову тишу», що не ставала миром. Ірак, Палестина — перепочинки там завершувалися новими хвилями насильства. Україна має власний урок 2014–2022 років: неповні рішення не завершують війну, вони її відкладають.

Ми підтримуємо кожен крок уперед — і водночас дивимось тверезо. Харків і прифронтові громади не вірять у декларації. Ми віримо у гарантії, які можна відчути: коли захищені люди, коли працює місто, коли завтра можна планувати майбутнє без страху. Нам не потрібна пауза між тривогами. Нам потрібен мир, який тримається міцно.

Компроміси можливі. Ілюзії — ні.
Гарантії мають бути такими, щоб нова агресія втратила сенс.