За роки своєї карʼєри у мене накопичився різний досвід спілкування зі Службою безпеки України.
Із моментами хорошими й не дуже, що, втім, притаманно подібній історії відносин.

Не розвиватиму тут тезу про так звану «військову» і «політичну» СБУ.
Бо це не є цілком коректним.

…

Але можу сказати, що ця служба є зрізом суспільства.
І, як і в будь-якому соціальному середовищі, тут є люди, віддані присязі, і є пристосуванці.

Ті, хто несе службу задля спільного блага, і такі, що заточені на власний прибуток.

Є герої, що загартували міць «Служби Божої» в боях і тихій щоденній роботі, і є негідники, з якими їм також необхідно дати раду.

…

Але протягом декількох останніх років усі ми бачимо, як в лавах СБУ зашкарублих «дідів» радянського спадку поступово замінили молоді, патріотичні та наполегливі офіцери і офіцерки.

І так само знаємо, що за масштабом операцій, за рівнем їхньої точності, ефективності та зухвалості СБУ по праву ( і без перебільшення ) виборола своє місце серед кращих спецслужб світу!

Винищення чорноморського флоту, операція «Павутина», бездоганна праця спецпідрозділу «А», системна боротьба з терористичними викликами, ретельний оперативний контроль і те, про що ми досі не знаємо навіть на пʼятий рік повномасштабної війни.

Це їхні Слава й Честь, що назавжди вписані в історію Держави.

І час, коли ми всі справді пишаємося цими хлопцями та дівчатами.

Та я хизуюсь дружбою чи навіть просто знайомством із кращими з них.
Бо своєю роботою вони вже не раз доводили, що за Україну поперегризають ворожі горлянки.

Дякую. Та низький уклін.