Із величезним подивом споглядаю, як соцмережами несеться засудження тих, хто працював із колишнім всесильним керівником Офісу, а нині «заговорив».

«Білі пальта» таврують колишніх соратників та висуванців АБ за боягузтво, аморальність та пристосуванство. За те, що вони мовчки допомагали будувати в Україні авторитаризм.

Від себе скажу, що закидати пристосуванство живим істотам є трохи дивним. Бо ж ще Чарлз Дарвін казав: “Виживає не найсильніший і не найрозумніший, а той, хто найкраще пристосовується”.

Люди, де б вони не жили і за яких би влад чи режимів не існували, залишаються істотами колективними.
Такими, що приймають правила гри соціуму та підлаштовуються під навколишнє середовище.

І ще.
Легко засуджувати інших.
Надто коли через критику тобі не загрожує звільнення, кримінальна справа, позбавлення громадянства, санкції чи купа лайна у телеграм-каналах.

Тож нехай говорять ті, хто мовчав раніше.
А ми, котрі весь цей час горлали про розбудову в країні повзучого авторитаризму, поки що помовчимо.

…

Утім всім можновладцям, в том числі колегам, які в юності не вчили латину ( а не вчили її 99.9 відсотків «начальників» ), я все ж волів би нагадати про «Sic transit gloria mundi».

Це ж так просто.
Розуміти, що коли ти підкорюєш вершину, то тебе неминуче доведеться звідти спускатися.

А там, внизу, на тебе завжди терпляче чекатимуть ті, кого ти образив та принизив…