Важко збагнути радість деяких колег стосовно того, що селище Слобожанське тепер стало «містом».

Бо виглядає все це і дивно, і сумно водночас.

Але поки новина про те несеться мережею, а шановні колеги описують шалені перспективи мешканців «ще одного міста», я пропоную зануритися у передісторію питання.

…

Це буде корисна інформація – і не лише для мешканців Слобожанського.

Тож Слобожанське тривалий час було частиною Підгородного – допоки у 80-ті роки минулого століття його не виділили в окреме селище.

Повертати відрізаний тоді житломасив назад сенсу ніхто не побачив. Тож згодом колишнє Ювілейне перетворюється на Слобожанську ОТГ. А за часів ще попередньої влади Слобожанське також почали активно насичувати грішми.
Чи то щоб дошкулити обласному центру, чи щоб бюджети «освоювати» на будівництві.

А тепер це буде вже не селище, а окреме «місто», чиї 14 тисяч мешканців на 10 квадратних кілометрах, не лише їздять працювати здебільшого до Дніпра, а й повністю сидять на комунікаціях обласного центру!

…

Поки нові «містяни» радіють своєму новому статусу, я хочу нагадати, що тепер «місту» Слобожанське необхідно буде створити власний водоканал ( бо всі нинішні договори у них із «Дніпроводоканалом»), окреме теплоенерго ( бо три котельні у Слобожанському є власністю Дніпра ) та решту структур управління житловим господарством ( бо комунальні підприємства одного міста не можуть мати ані мереж, ані абонентів у іншому місті ).

Це потребуватиме певного часу, але це – неминуче!

Комунальні послуги для переведених від Дніпра абонентів найімовірніше будуть коштувати значно дорожче, бо в будь-якому випадку, вся вода до Слобожанського йде через Дніпро. То чому ж, якщо Аули продають Дніпру воду за комерційною ціною, ми повинні дотувати інше «місто»?

Як і вартість проїзду. Бо відтепер для нового «міста» Слобожанське, що знаходиться через дорогу від міста Дніпро, тариф рахуватиметься як для внутрішньообласних перевезень.

І міські маршрутки туди їздити вже не зможуть.
Або ж доведеться від кордонів міст йти пішки.
Тож, любі мої, створюйте власний департамент транспорту, який буде замовником на перевезення та шукайте рухомий склад самостійно.

І не тому, що Філатов – людожер, а тому що інакше воно не працює, бо є закон та процедура!

Дивиться, ми вам нічого безоплатно не подаруємо.

…

Можна поставити запитання: чому замість ухвалення закону «про міські агломерації», який валяється у парламенті, якщо не помиляюсь, з 2017 року, великі міста просто розтинають на шматки – навіть попри усвідомлення демографічної ями, про яку горлають зусібіч?

Але відповідь навряд чи буде.

Тож чому б не досягти «досконалості» на наявному шляху?

Давайте робити «міста» ще й з районів Дніпра.
Скажімо, місто Новокодацьк або місто Соборне.
Чи створимо нарешті Слобожанську область. Щоб Слобожанське було там обласним центром.

А чому б ні?

…

Це звісно гіркий сарказм.

Але ті, хто зараз радіє появі «нового міста», поки не розуміють ( чи не хочуть розуміти ) наслідків.

І справа не лише в рахунках за користування комунікаціями.
Та, наприклад, іншій формулі розрахунку освітньої субвенції.

І не в осмисленні факту, що статус міста на папері не зробить зі звичайного селища реального міста.
Та вже точно не перенесе його ані в часі, ані у просторі.

Суть у тому, що, замість нормального світового підходу укрупнення мегаполісів, наші розумнички з парламенту та уряду, навмисно обирають недалекоглядну дурість, платити за яку доведеться звичайним людям.

І ще. Статус міста дозволяє новим «міським головам» нараховувати значно більшу зарплату. Може ще й тому вони так за цим бігають?

…

Але чого я ото?

Робіть як знаєте.

За дурість та амбіції завжди потрібно платити. Повну ціну.

Рано чи пізно.