Вони вірили, коли весь світ не вірив.
Вони боролися, коли весь світ стояв осторонь.
Вони молилися, бо знали, що Бог їх почує.

…

Тоді, як і зараз - нам давали три дні.
І помилилися.

Сьогодні, в День Незалежності, слова цієї молитви, написані в далекому 1936-му, звучать особливо потужно.

Бо за нашими спинами - сотні тисячі Героїв.

…

«Україно, Мати Героїв, зійди до серця мого, прилинь бурею вітру кавказького, шумом карпатських ручаїв, боїв славного Завойовника Батька Хмеля, тріюмфом і гуком гармат Революції, радісним гомоном Софійських Дзвонів.

Нехай в Тобі відроджуся, славою Твоєю опромінюся, бо Ти, все життя моє, бо Ти, все моє щастя.

Задзвони мені брязкотом кайдан, скрипом шибениць в понурі ранки, принеси мені зойки катованих в льохах і тюрмах, і на засланні, щоб віра моя була гранітом, щоб росло завзяття, міць, щоб сміло я йшов у бій так, як ішли герої за Тебе, за Твою славу, за Твої Святі Ідеї; щоб помстити ганьбу неволі, потоптану честь, глум катів Твоїх, невинну кров помордованих під Базаром, Крутами, Кінґірі і Воркуті, геройську смерть героїв Української Нації, Української Національної Революції — полковника Євгена Коновальця, Басарабової, Головінського, Шухевича, Бандери та славну смерть Данилишина і Біласа, і тисяч інших незнаних нам, що їх кості порозкидані, або тайком загребані.

Спали вогнем життєтворчим всю кволість у серці мойому.
Страху нехай не знаю я, не знаю, що таке вагання.
Скріпи мій дух, загартуй волю, у серці замешкай мойому!
У тюрмах і тяжких хвилинах підпільного життя, рости мене до ясних чинів.
В чинах тих, хай знайду я смерть солодку, смерть в муках за Тебе.

І розплинуся в Тобі я, і вічно житиму в Тобі ВІДВІЧНА УКРАЇНО, МОГУТНЯ І СОБОРНА!”

…

Зі святом, Рідна!