Як будь-який примітивний та передбачуваний авторитарій, субʼєкт Путін безмежно зациклений на зброї: ядерних боєголовках, «Тополі», «Сарматі», «Буревіснику», «Посейдоні». Кожне його міркування – про те, скільки людей він ще вб’є, що захопить, кого депортує. У Путіна гіпер/фіксація на війні як єдиному джерелі конкурентності: «Бійтеся нас. Ми граємо поза правилами». Тому абсурдними є пропозиції «раціонально поговорити з Путіним». Людина з тяжким особистісним розладом не може триматися в межах раціонального. Тут доречна або специфічна психокорекція, або – у нашому випадку – безумовна ізоляція.

Треба позбавляти Кремль доступу до ресурсів, знежирювати й знерухомлювати систему: відрізати від фінансових ринків, від можливостей продавати нафту, від контрабандних схем із купівлі компонентів для «калібрів» та «Іскандера». На жаль, у російських ракетах до 70 % електроніки європейсько-американського походження, отже, цього доступу слід позбавляти. Інструментів вистачає, але процес «обезжирення Рф» треба суттєво пришвидшити…