Якщо відверто, то Китаю, безумовно, абсолютно відомо, що на шляху до миру в Україні стоїть лише небажання Росії. Пекін міг би зупинити війну одним натиском важеля, та йому все ще вигідніше спостерігати. Геополітичні супротивники слабшають, зростає залежність сателітів – і все це без прямих витрат...

США своєю чергою мають повернутися до статусу модератора та змусити Кремль завершити війну. Або ж мають змиритися, що світ переорієнтовується на Схід. Впевнений, пан Трамп ці ризики чітко усвідомлює. Ніхто не хоче увійти в історію як президент, за якого Америка поступилася лідерством. Значить, дипломатичний процес у конфігурації сильні США – активна Європа – вольова Україна за участі Китаю є неминучим…

В очікуванні продовження перемовин Україна робить домашню роботу: розгортаємо мілітарне виробництво, запитуємо й отримуємо озброєння, формуємо гарантії безпеки. Готові до миру. Але не до неадекватних «вимог» РФ…