Економічні обмеження значно зменшили можливості Рф вести масштабні наступальні операції. Зняти обмеження без жодних поступок з боку Москви означає добровільно здати позиції. Це підпис під тим, що агресор може отримувати результати без змін у своїй поведінці. Саме на це розраховує Кремль: виграти за столом переговорів те, що не вдалося здобути на полі бою.

Партнери починають усвідомлювати складність переговорів з росіянами. Їхня тактика – комбінація блефу, тиску й системного порушення домовленостей. Основним показником дипломатичного прогресу стали вважати навіть не перемир’я, а зниження інтенсивності зіткнень. І такий сценарій теж важко реалізувати, коли Путін відкрито ставить на провал нинішнього раунду переговорів, щоб на наступному вимагати більшого.

Тому бажано, по/перше, чітко розуміти справжні мотиви Рф (зокрема, щодо затягування часу). І по/друге, усвідомити, що війна для Росії насправді є єдиним інструментом зовнішньої та внутрішньої політики. Вийти з війни без примусу субʼєкт Путін ніяк не схоче і не зможе…