Періодично хтось із російських офіційних осіб виходить, щоб заявити: «Росію не перемогти на полі бою». І роблять це вже 600+ діб поспіль, водночас намагаючись знайти собі нового господаря-гаранта, втрачаючи залишки вчорашньої репутації мілітарного монстра, скуповуючи військову техніку в Ірані/Північній Кореї, відправляючи дедалі більше мобілізованих у м’ясорубку. Своїми бравурними заявами росіяни маскують страх перед підсумковою обов’язковою відповідальністю й намагаються все/таки розв’язати головне завдання: блефом, шантажем, масовими смертями, пропагандою виторгувати собі... оперативну паузу, перевести війну в «затяжний формат низької інтенсивності». А потім поторгуватися, повернутися до нахабства й ультиматумів, спровокувати ще більше супутніх конфліктів в інших регіонах...

Важливо на цьому етапі війни (важкому, поза сумнівом) розуміти, що будь-яке закінчення війни несправедливим фіналом, будь-який компроміс із Рф забезпечить виживання нинішній російській (путінській) еліті, яка точно вже не повернеться в законослухняний стан і яка точно продовжить «вбивати» міжнародне право, глобальну стабільність, демократію. Історію нинішньої Росії треба довести до справедливого фіналу...