Втома від війни, готовність домовитися з авторами повномасштабного вторгнення в Україну, відмова від норм міжнародного права, схильність до фатальних компромісів, толерування воєнних злочинів, страх перед диктаторами, які готові влаштовувати війни, – усе це абсолютна пропагандистська фікція, у поширенні якої зацікавлені лише авторитарні режими, подібні до російського.

Реальність геть інша: у демократичних країн сформоване чітке уявлення про те, що конфлікти слід закінчувати лише справедливими фіналами, що злочинці обов’язково мають бути покарані, що воєнні бюджети слід збільшувати, що немає сенсу досягати якихось компромісів, інакше завтра війни та витрати на безпеку будуть набагато більші, що Росія абсолютно недоговороспроможна та є головним спонсором глобальної нестабільності й глобальної крові.

Правильні висновки очевидні. Правильна логістика розгортається. Єдине, що в дефіциті, – це час…