Листування Софії Яблонської і Володимира Винниченка. Читатиму на вихідних.

Я у короткій відпустці на Полтавщині, і читання - одне зі способів відновлення.
Читаю листування на клуб від "Сенсу" в липні.
Це листування дбайливо зібрано в одному місці, упорядковане Оксаною Щур.
Але найкраще тут те, що окрім цієї книги з виділеним листуванням, у мене є щоденник Володимира Винниченка від видавництва Смолоскип. Щоденник якраз за цей період 1929-1931 роки. І там він окремо коментує деякі свої листи до Жад (як він ніжно називає Софію Яблонську).

Якщо чесно - мені дуже корисно з письменницької точки зору.. Я зараз працюю над новою книгою і скоро почну працювати над редагуванням книги про втрати, яку я написав в 2024-2025 роках (писав про неї раніше тут).
І те дбайливе ставлення до тексту, яке транслює Винниченко, та готовність вкладати багато часу і душі у власні тексти - дуже терапевтичні для мене.

І також корисно з психологічної точки зору. Коли я бачу сумніви авторки, власні переживання - це дуже нормалізує мій стан.

Ну і окреме цікаве співпадіння - Карл Юнг, весвітньо відомий психолог, біографію якого я читаю паралельно, якраз писав про поїздку в африканські країні в 1920-х і Софія Яблонська описує те саме в 1920-х. Цікаво, що їх свідчення співпадають - про дикі і цікаві обряди і простоту цих людей.

А що ви читаєте цими вихідними?
@BagnenkoText