Що робити з власною історією болю? Як саме варто її розказувати і кому?
Історії Віктора Франкла, Едіт Еґер та Ігоря Козловського - це історії страждання.
Але вони стали джерелом сили не тому, що вони уникли страждання, а тому, що змогли надати йому сенс, інтегрувати його у свою життєву історію та перетворити власний досвід на служіння іншим людям.
Вчора записали подкаст з Катериною Єгорушкіною, письменницею і казкотерапевткою.
Вона написала прекрасну книгу "І тоді наш будинок став кораблем" з історями інших людей, які пережили найстрашніші трагедії - окупацію, полон, втрати близьких, втрату дому, переїзд і багато інших.
Для мене непросто читати такі історії, я пропускаю кожну через себе, але я щиро вважаю такі книги цілющими і потрібними.
І вам щиро раджу.
Мені подобається книга, я писав про неї
раніше. І я продовжую її читати.
Якщо вам цікава наша розмова - поставте тут + або вогник. Плануємо викласти подкаст найближчим часом.
P.S. Запис був непростим, бо записували якраз після обстрілу і безсонної ночі. Але все ж вийшла дуже гарна і тепла розмова про важливе.
@BagnenkoPsy
Обсуждение 0
Обсуждение не доступно в веб-версии. Чтобы написать комментарий, перейдите в приложение Telegram.
Обсудить в Telegram