Гори, книги і відновлення. 5 висновків з короткої відпустки.

Був у відпустці всього на 3 дні. На Закарпатті, біля Дубового.
Але за цей час трохи встиг відновитись. Піднімались в гору, пили джерельну воду, читали книги, загорів як ніби був на Мальдівах, співав під гітару, танцював і їв смачну їжу на свіжому карпатському повітрі.

І оце зробив для себе трохи висновків і вирішив деякими поділитись

? Відновлення потрібно не тоді, коли ти вже вигорів, ненавидиш життя і з усіма пересварився. Не в червоній зоні, а в жовтій.
Планування відпустки має бути заздалегідь. Тоді це і відновлює в процесі підготовки, і сам факт такого часу є підтримкою.

? Так важливо читати в задоволення.
Коли багато вчишся або працюєш — то читаєш часто не те, що хочеш.
Але читання в задоволення так важливе.
Я розтягую задоволення від деяких історій, як наприклад, «Володар Перснів».

? Радість життя приходить під час лінивого часу. Саме час без досягнень і трудоголізму і є дуже важливим для відновлення.

? Підйом в гору — це неймовірне відновлення
Викид дофаміну від досягнення. Бо піднятись на вершину - це важко.
Йти 5 годин в гору — це складно.
Ми піднялись на гору Червоний Грунь, 1356 метрів.
І я неймовірно щасливий.
В коментарях залишу фото.

? Хронічний стрес - це те, що дуже руйнує. Соцмережі і дешевий дофамін — те, що заповнює життя і починає руйнувати черех хронічний стрес.. І ми, під час війни, дуже багато в соцмережах бачимо того, що травмує і руйнує. Треба ковток свіжого повітря.
Треба наповнювати життя більше тим, що справжнє - Гори. Джерельна вода. Ліси. Природа. Краса.

Просто хочу цим коротким текстом нагадати, що відновлюватись треба не тоді, коли вже дах їде, а коли він тільки починає від’їжджати.

А що вас відновлює? І чи корисні такі думки на каналі, якщо не зовсім про книжки?
@BagnenkoText