Базові принципи логотерапії в роботі з військовими. Частина 1.

Я клінічний психолог, що працює з військовою травмою, екзистенційними кризами за допомогою логотерапії.
І сьогодні розкажу про деякі базові принципи, які допомагають мені в роботі з військовими. Матеріалу багато, тому це частина 1, якщо це корисно - відреагуйте в пості, напишу продовження)

Важливо зазначити, що в моїй роботі з військовими логотерапія насамперед допомагає працювати з питаннями сенсу, відповідальності, свободи ставлення, провини, втрати, ідентичності та майбутнього. Її не варто використовувати як заміну травмафокусованому лікуванню ПТСР: особливо корисною вона може бути як доповнення, коли після зменшення симптомів залишаються питання "для чого жити далі?", "що означає те, що зі мною сталося?" та "ким я є після війни?".
У військових дослідженнях сенс життя має помірний негативний зв'язок із симптомами ПТСР, але причинність цього зв'язку ще потребує окремого підтвердження.

Цікаве дослідження я знайшов в журналі "Journals of affective disorders" за грудень 2020, яке проводилось з військовими армії США.
(посилання тут: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0165032720326690)

Результати дослідження свідчать про те, що сенс життя відіграє вирішальну роль у адаптації до травматичних подій. Розробка та тестування рандомізованих контрольованих досліджень для визначення того, чи призводить збільшення сенсу життя до зниження посттравматичного стресу у військовослужбовців США, може сприяти постійним зусиллям, спрямованим на відновлення після травми.

Базові принципи, які важливі для мене.
Варто відзначити, що з кожним військовим робота визначається купою додаткових факторів - він діючий військовослужбовець чи ветеран, що його турбує, як він спить,
Але все ж це ті принципи, які допомагають мені:

Принцип 1. Людина не зводиться до травми
Основна логотерапевтична позиція: військовий не є лише "пацієнтом із ПТСР", "пораненим", "ветераном" або "людиною з травматичним досвідом".
Запитання, які можна використовувати в роботі:
"Хто ти ще, крім людини, з якою це сталося?"
"Що залишилося твоїм, незважаючи на війну?"
Мета: повернути людині ширшу ідентичність.

Принцип 2. Шукати не абстрактний "сенс життя", а конкретний сенс ситуації

Не варто запитувати прямо в лоб: "У чому сенс твого життя?". Це не спрацює і більшість людей, не розкрившись - підуть з зустрічі.
Запитання, які можна використовувати в роботі:
"Що зараз має для тебе значення?"
"Заради чого ти хочеш прожити цей день?"
"Що зараз потребує тебе?"
"Перед ким ти відчуваєш відповідальність?"
У логотерапії сенс не обов'язково є великою життєвою місією. Він може бути конкретним і змінюватися залежно від ситуації.

Принцип 3. Принцип "волі до сенсу"
Франкл розглядав пошук сенсу як фундаментальну людську мотивацію. У клінічній роботі це означає дослідження того, що робить життя вартим продовження навіть тоді, коли частину колишнього життя втрачено. (НЦБІ)
Запитання, які варто використовувати в роботі:
"Що досі тримає тебе в житті?"
"Заради кого або чого ти продовжуєш?"
"Що ти не хочеш втратити?"

Принцип 4. Не намагатися знайти "добрий сенс" у травмі і не навʼязувати власне бачення.

Це принципово важливо.

Не говорити:
"Твоя травма сталася не просто так.”; "Війна зробила тебе сильнішим.";

Логотерапевтична робота не вимагає називати страждання хорошим або необхідним. Завдання полягає в тому, щоб людина могла визначити, як жити з тим, що вже сталося.

Моя задача виключно допомогти сформувати власне ставлення і власний сенс.

Про це і інше буду говорити на серії з 3 майстер-класів, які я буду викладати для Інституту Віктора Франкла
📅 26 серпня, 2 та 9 вересня
💳 1000 грн — одна зустріч
🔥 2400 грн — повний цикл із трьох майстер-класів

Для психологів, психотерапевтів, консультантів, реабілітологів і логотерапевтів, які вже працюють або планують працювати з військовими та ветеранами.

✅Реєструйтесь тут.

Є ще деякі принципи, які дуже помічні і допомагають мені.

Якщо це корисно - поставте 🔥 або + в коментарях, напишу продовження.

Матеріал підготував Володимир Багненко
@BagnenkoPsy