Розмова з моєю бабусею, 2 покоління одного роду - про Другу Світову, сучасну війну і життя між ними. Це найважчий і один з найважливіших для мене записів. (інший не менш важливий - розмова з рідним братом, військовим) Бо це розмова з бабунею. Моєю рідною бабунею. Яка знає мене з народження і виростила, вкладала любов і душу (окрім батьків, звісно) Зараз їй 90 років. Ми записували, коли було 89. Алла Антонівна Чуркіна, моя бабуся, народилась 25 грудня 1935 року. Чесно, мені непросто було і готуватись, і записувати, і викладати. Але це те, що зберігає досвід моєї сім’ї. Це спогади. Спогади назавжди. В цьому відео ми говоримо — про її дитинство — про другу Свтову, яку вона зустріла 6-річною дівчинкою — про життя після війни. — про сучасну війну України з росією — про те, чому варто боротись — про її віру в майбутнє України. Кілька цитат бабусі: "Українці правильно робили, що за своє бились" «Я знаю, мене не буде, а Україна буде! І Крим повернеться в Україну.» «В 1940-х ми носили український одяг всюди, навіть в росії» «В школі в 1940-х ми навчались виключно на українській мові» Я все розпитував і намагався відтворити чіткий наратив життя. Бабуся дозволила поділитись цим з іншими. Що ж. Ділюсь. 0:00 Початок розмови і про що розмова 2:28 Привіт, бабулечка 2:37 Розкажи про твоїх батьків 4:25 1935й рік. Народження бабусі 6:35 життя в Україні до 1941 року 9:05 В 1941 почалась війна... 10:20 Втеча від війни, серпень 1941 року 11:40 "Нас евакуювали" 12:40 "В 6-ти кілометрах від нас були німецькі війська" 14:37 "Нас бомбили, потяг зупинився і ми ховались в кукурузі" 17:40 "Ми їхали 5 місяців потягом" 20:11 "Папе прийшла повістка і він пішов служити в армію" 22:19 Шлях прадіда. "Дослужився до капітана." 25:15 Як закінчилась війна? 28:13 Яким було мирне життя після війни? 31:40 "Після війни нас пограбували" 32:45 В 1953 році помер сталін 33:56 На якій мові навчались в українській школі? 34:38 Які предмети в школі вивчали 35:30 як ти перейшла на російську 45:30 "1959 рік, народження моєї мами. Як народилась мама?" 46:01 "Декрет був 2 місяці" 46:47 1987 рік. моє народження, потім сестра і брат. Як це було? 48:03 Як нас таємно хрестили в дитинстві до розвалу СРСР? (орієнтовно 1988-1989) 50:55 2022 рік. Війна. Ти повірила, що так могло бути? 51:23 Як ти сприйняла війну? 51:54 "В окупації ми постійно сопротівлялісь!" 52:21 Після деокупації Херсону я вас забрав і вивіз в Київ 52:50 Що треба робити майбутньому поколінню? 53:55 В 1940-х ми носили український одяг всюди, навіть в росії 55:09 "Україна завжди була з тобою, в тобі і частиною тебе" 55:42 "Українці правильно робили, що за своє бились" 56:05 Звернення до праправнуків. 56:37 Боріться за Україну! 56:56 Мене не буде, а Україна буде! І Крим повернеться в Україну. 57:13 Закінчуємо. Радість і захоплення бабусею. Більше корисного - в моїх соцмережах: Фейсбук: https://www.facebook.com/volodymyr.bahnenko Інстаграм: https://www.instagram.com/bagnenkowriting Телеграм: t.me/BagnenkoPsy Ютуб: https://www.youtube.com/@bahnenko #Бабуся #Війна #Україна