??Коли «любов до ближнього» шкодить

Часом те, що ми називаємо «любов’ю до ближнього», не відповідає біблійному визначенню, а відтак призводить до цілого ряду проблем і шкодить нам і людям, яких ми «любимо».

У цьому дописі спробуємо розібратися із найбільш поширеними непорозуміннями у цій сфері.

Дякуємо пастору Миколі Савчуку, як завжди, за гарний розбір теми та мудрі думки!

Чи пам?ятаєте ви 2 найголовніших заповіді? Святе Письмо формулює їх так:

«Любитимеш Господа, Бога свого, всім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. Це перша заповідь. І друга, подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе!» (Марка 12:30-31).

Однак, на жаль, часто те, що ми називаємо «любов’ю до ближнього», не відповідає біблійному визначенню, а відтак призводить до цілого ряду проблем і шкодить як нам, так і людям, яких ми щиро «любимо».

Тож, давайте спробуємо розібратися із найбільш поширеними непорозуміннями у цій сфері.

1. Любити ближнього не значить нехтувати собою

Насправді усе навпаки: якщо ми не попіклуємося про себе, то не будемо мати сил та ресурсів, щоб допомогти іншим. Апостол Петро проголошував: «Що маю, те й даю тобі» (Дії 3:6), тоді як спроби дати більше, ніж у нас є, завжди приводять до виснаження та розчарування.

Хтось вдало зазначив: «Любити себе — не егоїзм. Егоїзм — це любити тільки себе»

Тож тут як у літаку — перш, ніж врятувати того, хто поруч, необхідно одягнути кисневу маску самому:

«Пильнуй себе і навчання; тримайся цього, бо, роблячи так, і себе спасеш, і тих, хто тебе слухає» (1 Тим. 4:16).

2. Любити ближнього не значить йому потакати

Ісус був другом «митникам та грішникам» (Луки 7:34), однак при цьому не схвалював їх поведінки. Він приймав людей, але не боявся кинути виклик їхнім неправильним вчинкам та рішенням (Івана 8:10-11).

Справжня любов не ігнорує проблеми, але виливає на рани душі як оливу, яка покриває їх захисною плівкою, так і вино, яке дезінфікує (Луки 10:34).

Одна олива (доброта) не допоможе справитися із зараженням, а одне вино (справедливість) зробить процес загоєння болючішим, в той час як Ісус був повним і благодаті, і істини (Івана 1:14).

3. Любити ближнього не значить щось йому нав’язувати

Ще один потенційний ризик — замість потакання іншій людині впасти у протилежну крайність і намагатися домінувати над нею, адже, як нам здається в таких випадках, ми «краще знаємо», що їй потрібно.

Однак справжня любов «не шукає свого» (1 Кор. 13:5), а натомість, як говорить відомий автор Гері Чепмен, прагне вивчити «мову», яку розуміє наш ближній.

Можна скільки завгодно говорити «Я тебе люблю», але якщо ми робимо це, скажімо, англійською, а наш співрозмовник знає тільки китайську, то він цього не почує і не відчує. Те ж саме стосується і різних «мов любові».

Добра новина полягає у тому, що Бог залишив нам не просто заповідь, але як показав живий приклад, як її втілювати, і для того, щоб цьому навчитися, достатньо просто дивитися на Ісуса Христа:

«Ось Моя заповідь: щоб ви любили один одного так, як Я вас полюбив» (Івана 15:12).

Саме Він є досконалим взірцем для наслідування, і чим ближчими ми будемо до Нього, тим ефективнішими станемо у нашому служінні.

? Який пункт відгукнувся тобі?

? Як ти розумієш заповідь «любити ближнього як самого себе»? Напиши свої думки в коментарях

@yesheisua