??Урок Ісуса: сіяти, а не контролювати

У тебе точно таке було! Коли після розмови про Ісуса ти залишався з відчуттям розчарування. Ніби твій досвід не приніс жодного плоду. Але не переживай, це теж нормально. Адже розчарування часто з’являється там, де наші очікування не збігаються з реальністю.

У Назареті Ісус серед Свого оточення почув лише осуд (Луки 4:16–30). Як написано: «До своїх Він прийшов, та свої Його не прийняли» (Івана 1:11). Пророки теж знали цей біль: Єремію вважали брехуном (Єр. 20:7–8). А Павла в Лістрі спершу звеличували, а потім били камінням (Дії 14:19). І все ж ніхто з них не зупинявся.

Боже Слово чітко говорить: наше завдання — вірно сіяти, а не якимось чином примушувати врожай з’явитися. Як, наприклад, у притчі про сіяча (Матвія 13) лише частина з всього посіяного проростає. І причина тут глибша, а конкретно в ґрунті. Так само й сьогодні, ти сієш в серця, але не знаєш який ґрунт всередині.

«Не втомлюймося робити добро, бо свого часу пожнемо, якщо не ослабнемо» (Гал. 6:9). У нашій статті на сайті yesHEis ми вже писали, що справжнє випробування полягає не в тому, щоб уникнути розчарування, а в тому, як ми на нього відповімо. Закриємось і зовсім перестанемо щось робити, чи ж навпаки продовжимо ту справу, яку нам довірив Бог.

Тож якщо твоє свідчення зустріли відвернутою спиною чи мовчанням — ще не кінець історії. Вір, що Бог працює, і маленьке зерно сьогодні — дасть великий плід згодом.

А ти відчував розчарування після того, як ділився вірою?
?? Напиши, як ти проходив через це — твоя історія може підбадьорити когось ще.

@yesheisua