??Навчи мене бачити, як бачиш Ти

Мабуть, ви чули такий вираз: «Краса — в очах того, хто дивиться». Щось у ньому дійсно є.

Адже те, як ми бачимо цей світ та людей, впливає на поширення Благої Звістки.

Нам всім часом треба вчитись бачити не як суддя, не як той, хто оцінює — хто правий, винен чи заслуговує. Дивитись не на реакцію, а на серце.

Напрошується питання, як бачив Ісус? Його очі бачили не просто поведінку — вони бачили біль за нею.

Він бачив не лише грішника — а сина, який загубився, і якого Отець хоче повернути додому. Коли Він бачив, то не оминав людину, не лишав її наодинці з тягарем. Адже, відвести погляд, точно не було у Його стилі.

Коли ми дивимось на людей очима Бога, наш фокус змінюється.

Замість того щоб бачити «байдужого колегу», ми починаємо бачити людину, яка просто втомлена і давно не чула доброго слова.

Замість «зухвалої дівчини з тату і сигаретою» — доньку, яка шукає уваги й не знає, що є Той хто її любить.

Замість «атеїста» — людину, яка одного разу розчарувалась.

Хтось скаже, що проблема в тому, що люди закриті. Можливо, але не лише. Адже ми теж кудись поспішаємо, боїмося почути відмову і тому навіть не встигаємо подумати «Як Бог бачить цю людину?», «Хто вона в Божих очах?».

Тому, коли ми просимо: «Навчи мене бачити, як бачиш Ти», це момент зсуву усередині нас. Це окрема робота Бога з нашим серцем, пріоритетами та звичками. Що, скоріш за все, не залишить нас колишніми.

Співчуття народжується завдяки тому, коли ми вчимось дивитись на цей світ з перспективи Бога.

Сьогодні твоя молитва може бути проста: «Навчи мене бачити, як бачиш Ти». Бо саме з цього починається шлях, на якому Євангеліє стає щоденним життям.

Хочеш бачити, як бачить Ісус?
Став у коментарях.

@yesheisua