Уперше за багато років не поїхав на Мюнхенську конференцію з безпеки. Хоч і мав там заплановані зустрічі, участь у дискусіях. 
Бо сьогодні ситуація вимагає бути  в столиці. Працювати тут. 

Пригадую Мюнхен-2022, трохи менш, ніж за тиждень до повномасштабного вторгнення росії в Україну. Те, в чому ми опинилися за ці 4 роки, свідчить про одне: напів-заходами, напів-санкціями, напів-допомогою (без далекобійної зброї) і напів-рішучістю дикого агресора не зупиниш. Агресора, який націлився на знищення демократичних цінностей й архітектури безпеки в Європі.
І від розуміння цього нашими партнерами залежить, чи збережеться Україна як незалежна держава. Чи збережеться ЄС як спільнота демократичних і сильних країн. 

Нижче — фрагмент Мюнхена-2022, де про серйозність ситуації і необхідну рішучість партнерів я наголошував.