Гемінґвей нічого не знає – Артур Дронь
2025

| 168 сторінок | 250 грн

моя оцінка –

Фантастично талановита дебютна проза молодого поета і військовослужбовця з Івано-Франківщини, яка абсолютно заслуговує на визнання не тільки в нашій країні, але і далеко за її межами.

Артур Дронь розказує про війну так, як цього не робили ні Гемінґвей, ні Ремарк, ні будь хто інший. Настільки щиро, настільки по-справжньому, що майже виходить за межі сприйняття, він рефлексує на тему війни, відтворючи на сторінках своєї невеличкої книги власний досвід звичайного добровольця в лавах ЗСУ.

Бог створив нас і демобілізувався, залишивши самих без підготовки і бойового досвіду.

Мені складно описати відношення до цієї книги. Складно сформулювати думки і розказати про неї так, щоб ви захотіли її прочитати (бо я справді хочу, щоб ви її прочитали). Але приймаючи до уваги наші сьогоднішні реалії, я з усією відповідальністю розумію, що зробити це здатен далеко не кожен.

Але наскільки ця книга болюча, настільки вона поетична. Стільки любови, людяности та щирости в словах Артура, що це майже неможливо сформулювати в якусь цілісну думку. Це просто треба прочитати і пережити.

І, так. На даний момент це найкраще, що я читав із сучасного українського.

Час жорстокий. Нечесний. Роз’ятрювальний. Але не можем від нього ховатись. Маєм проживати його, хай навіть і так. Роз’ятрювально. Жорстоко. Казати йому, що ніколи не зможе забрати всього.

———

«Гемінґвей нічого не знає» – збірка короткої прози, яку автор присвятив загиблому побратиму Олександру «Доку» Кобернику. Це свідчення солдата про досвід великої війни. Про віру на фронті, братерство між військовими, страх і надію, смерть і Любов.

? Видавництво Старого Лева, 2025

———
#відгук #блог | Підписатись на БУКС