Викрали дітей, щоб зробити їх росіянами. Встановили причетних до депортації 53 українських дітей

У жовтні 2022 року 53 вихованців трьох будинків дитини з тимчасово окупованих Донецька та Макіївки незаконно вивезли до росії.

Це була не евакуація. Це була спланована депортація українських дітей, організована на найвищому рівні військово-політичного керівництва рф.

За даними слідства, безпосередньо на окупованій території злочин реалізували четверо посадовців.

Так званий міністр охорони здоров’я «ДНР» Дмитро Гарцев забезпечив адміністративне оформлення. Очільниця окупаційної «Державної служби у справах сім’ї та дітей» Світлана Майборода координувала транспорт, передачу особових справ і подальше влаштування дітей. Керівники будинків дитини В’ячеслав Висягін і Віктор Гончаров організували їх збір та особисто супроводжували під час вивезення.

Автобусами дітей доставили до Ростова-на-Дону. Звідти літаком спеціального льотного загону «росія» перевезли до Московської області та розподілили між соціальними центрами.

Одразу після прибуття російські відомства розпочали оформлення документів за законодавством рф: надання громадянства, внесення до державного банку даних та передачу в російські сім’ї. Анкети дітей швидко з’явилися на порталі з усиновлення. Відомо, що 28 із них віддали під опіку росіянам.

Досі жодна дитина з цієї групи не повернута до України.

Фактично все своє свідоме життя вони перебувають у країні-агресорі. Ростуть у російському освітньому, інформаційному та культурному середовищі. Їм нав’язують чужу ідентичність і намагаються остаточно розірвати зв’язок з Україною.

Це не побічний наслідок депортації. Це її продовження: цілеспрямована державна політика русифікації українських дітей.

Дмитру Гарцеву, Світлані Майбороді, В’ячеславу Висягіну та Віктору Гончарову заочно повідомлено про підозру в порушенні законів та звичаїв війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Їхні рішення, накази, проведені наради, передача документів і весь маршрут депортації детально задокументовані. Заочні підозри – лише перший крок до персональної відповідальності кожного з них.

Воєнні злочини не мають строку давності.

Працюємо далі