Ідея зі встановленням дзеркала у Віґанеллі — це не просто інженерне рішення, а справжня історія про те, як громада може змінити свою долю завдяки наполегливості та креативності.

Селище Віґанелла, засноване ще в XIII столітті, століттями жило за графіком гір: щороку в листопаді сонце ховалося за і на довгих 84 доби в долині панували сутінки.

Ідея належала тогочасному меру селища — П'єрфранко Мідалі, який не хотів миритися з тим, що взимку його містечко перетворюється на похмуру пустку.

Спочатку ідею сприймали як непосильну, фізики та інженери сумнівалися, чи можливо створити систему, яка би витримувала сильні гірські вітри та снігопади.

Проект розробив архітектор Джакомо Бонетті, а вартість дзеркала склала близько 100 000 євро.

Гроші збирали «всім миром» за підтримки регіональної влади і 17 грудня 2006 року відбулося урочисте відкриття, яке висвітлювали світові медіа.

Дзеркало обладнане двигунами, якими керує програма, що знає точні координати сонця в кожну хвилину дня і повертає панель так, щоби відбитий промінь завжди потрапляв на головну площу (Piazza della Chiesa).

Система працює на сонячних батареях, тобто вона повністю автономна.

Після появи дзеркала люди знову почали виходити на площу взимку, пити каву на терасах і спілкуватися, а "штучне сонце повернуло життя" у громаду.

Світла пляма має площу близько 300 м.кв і хоча вона не гріє все селище, це символічне місце зустрічі, а завдяки цьому Віґанелла стала всесвітньо відомою.

Раніше це було забуте селище, що вимирало, а тепер сюди приїздять туристи, щоби побачити це звичайне диво.

У 2013 році досвід італійців перейняло норвезьке місто Р’юкан, де також встановили три подібних дзеркала, оскільки місто не бачить сонця по 6 місяців на рік.

Це рішення стало яскравим прикладом того, як технології можуть служити не лише комфорту, а й душевному спокою цілої громади.

---