Ольга Кобилянська присвятила значну частину творчості проблематиці українського села і тяжкому життю селян. Після друку повісті "Земля" багатий землевласник запропонував письменниці шлюб. Він подумав, що жінка, яка так глибоко відчуває людські трагедії, вміє і глибоко кохати. На це Кобилянська відповіла, що вміє і глибоко ненавидіти.