​​❓Хто і як рахує інфляцію? Чи вартує офіційний показник довіри? Чому здається, що ціни зросли більше, ніж показує офіційна статистика?

➡️ Відповіді – у колонці Максима Гоменюка, провідного економіста відділу аналізу реального та фіскального секторів Департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ для видання "OBOZ.UA".

✅ Головне:

▪️Коли ви читаєте “інфляція в січні знизилася до 7,4% ”, то це може звучати так: “ціни зменшилися на 7,4%”.

Але насправді це означає, що ціни на 7,4% вищі, ніж торік (у січні 2025 року), просто темпи росту нижчі, ніж раніше. Ціни “не поїхалиˮ назад, вони “скинули швидкістьˮ.

▪️В Україні застосовується практика, стандартна для більшості країн світу: відповідальний за приведення інфляції до цілі цінову статистику не складає.

НБУ має чіткий мандат – забезпечення цінової стабільності. А рахує офіційний показник інфляції Державна служба статистики України.

▪️Це відбувається за міжнародними стандартами, партнери регулярно оцінюють якість нашої статистики. Для розрахунку використовується так званий споживчий набір товарів-представників.

Він формується на основі фактичного споживання населення. Наразі до нього входить 335 товарів та послуг.

▪️Жодна людина не купує цей набір із 335 позицій повністю, ще й у відповідних пропорціях. Складно уявити людину, яка одночасно купує всі види м’яса та сиру, заливає в бак і бензин А-95, і дизель, і газ, водночас регулярно оплачує проїзд у приміському автобусі.

Тож фактично у кожного свій споживчий набір. Через це, зокрема, й виникає розбіжність між офіційною оцінкою інфляції та особистим її сприйняттям.

▪️Отже, офіційний показник інфляції – це узагальнений індикатор, а не калькулятор особистих витрат. Він потрібен для оцінки “здоров'яˮ всієї економіки. Те, що інфляція сповільнюється, – це добрий знак.

Це означає, що загальна “температураˮ економіки поступово нормалізується.

📰 Щоб розібратися в цих питаннях ґрунтовніше, радимо почитати колонку повністю.