Книги - це завжди чиясь душа. В самому чистому вигляді, навіть якщо це роман чи чиясь історія. І ставитись до них треба саме так, як до чиєїсь душі.
Інколи буває, що її дають тобі спробувати рідні або близькі, для яких душа поета буде жити завжди.
Саме така історія душі у мене в руках. Душі людини, яку Бог пустив до нас зовсім не надовго.
Максим Кривцов. Ти будеш з нами довго жити, бо….
"Коли мене запитають що таке війна,
я без роздуму відповім: імена".

Вдячний батькам Максима за збірник.
І саме головне - мама Максима пише: «Кожна мить життя безцінна».
Любіть своїх батьків кожної миті.