🧬За кожним збігом – історія: як в Україні ідентифікують загиблих, пояснює заступник директора ДНДЕКЦ МВС Руслан Аббасов

Процес ідентифікації тіла – багатоетапний. І ДНК-експертиза – це лише один з його складників. Після збігу ДНК слідчі призначають додаткові експертизи. Це може бути, наприклад, фотопортретна чи дактолоскопічна експертиза, відновлення татуювань чи виявлення медичних втручань тощо.

І тільки після проведення комплексу заходів слідчий, коли вже переконався, що дійсно все правильно зроблено, тоді він уже виносить відповідну постанову й інформує близьких», – розповідає Руслан Аббасов.

Зразки невпізнаних тіл в експертних центрах досліджують упродовж місяця, якщо вдається встановити ДНК-профіль. Однак, якщо тіло вже розклалося або ж сильно пошкоджене через високі температури чи гниття, термін може затягнутися.

І хоча з часом якість зразків гіршає, на сьогодні виявляються збіги з тілами бійців, які загинули ще за часів АТО/ООС. Дослідження таких зразків складніше і займає більше часу та ресурсу, але такі випадки є.

💻Дані проведених ДНК-експертиз вносять до Електронного реєстру геномної інформації людини, його ще називають Національна база ДНК. Тримачем реєстру є МВС, адміністратором – Експертна служба МВС. Доступ до реєстру має Управління з питань зниклих безвісти за особливих обставин. Вони ж можуть ділитися інформацією з органами досудового розслідування.

🔗Як відбувається ідентифікація тіл з масових поховань, скільки це займає часу і яке навантаження на експертів – читайте у новому матеріалі на сайті МВС.

Підписатися | Міністр | МВС | Гвардія наступу