«Не турбуйтесь ні про що, а в усьому, через молитву і благання з подякою, нехай ваші прохання будуть відомі Богові. І мир Божий, що перевищує всяке розуміння, збереже серця ваші і думки ваші в Христі Ісусі» (до Філіп'ян 4:6–7)

Павло писав це з в'язниці. Не з тихого місця, де легко бути спокійним — а звідти, де майбутнє було цілком невизначеним. І саме звідти він каже: не турбуйтесь.

Це не заклик ігнорувати реальність. Це запрошення винести тривогу туди, де з нею можуть щось зробити — до Бога. Не проковтнути, не витіснити, а принести. З усім, що болить і лякає.

Як ви долаєте тривогу?