Луганська область, літо 2015.
Високий з сірою балаклавою на голові - майбутній герой України, майор «Альфи» СБУ Олександр Крикуненко.
Залізний добрий велетень. Олександр був уособленням порядку, дисципліни та чемності.
Під його муштрою було не впадлу вічно тренуватися у спеку з недосипом. Просто не можна було «упасти» в його очах лінню чи слабкістю.
В розхлябаній іржавій армії ми тоді інколи робили завдання які не мали, ризикували дуже сильно, вимикали рацію «поміхи», аби завершити почате.
Повертались на 3 години пізніше плану, ніч, в лісах були успішні засідки росіян, і на 128 і на 8й полк, Крикуненко дуже переживав за нас ініціативних баранів.
Але ми свою роботу зробили, але страшніше міни чи росіян було зустріти Олександра і почути від нього осуд.
Він поставився з розумінням.
Славний був козак.
…
Коли лазили селами сірої зони шукаючи «нички» сепарів. В розвалених хатах находили різну інфо, записки, російські «горки» форми.
У нас не було чи то чайника, чи ще якоїсь кухонної лабуди. Хтось з наших подумав що треба взяти.
Крикуненко:
- не берем, ми не мародери.
Я досі не знаю, чи не можна брати було чайника😂
Але вкарбувався образ ідеального «дяди
Стьопи», порядного, сміливого. Досконалого до рівня ціннісної неприйнятності утягування покинутого чайника. Сепарський чайник лишився. Хоч в хаті двері вибиті міною, і навряд бойовик лнрівець туди ще хоч колись поліз на перележку.
Крикуненко мав позивний «Аскет».
Людина-війна. Не бабкі, не слава, не вислуга.
Війна.
…
Оце на фотці з АКМ на даху будинку біля Станиці Луганської. Залазиш і десь сосновий ліс, а десь піски. Сонце пече в очі, горизонт плавиться, криєш своїх і вдивляєшся чи нема
якогось пдр. Такий край
дивовижний, український штат Колорадо.
Обсуждение 26
Обсуждение не доступно в веб-версии. Чтобы написать комментарий, перейдите в приложение Telegram.
Обсудить в Telegram