«Люфтганза» розбудила як іменинника, назбирали шоколадки з всіх заначок літака, вручили цілий мішок маленьких шоколадок.

Я як шоколадний святий Миколай тепер. Пригощаю усіх офіцерів.

Але більше Євген Карась ідентифікує себе з вічно-молодим, веселим, бадьорим фруктом.

Я ваш кавун крізь снігопад. І ваше манго у блекаут.

Я думав, це ви в мене припаяли цю роль волі, сміху й стійкості.

Ніхера.

Я таким і був. Я переглянув, що я казав і до чого закликав у часи Януковича, раннього/пізнього та потім в часи АТО/ООС.

Я завжди закликав жити це життя, ніколи не схиляти голову перед бидлом, ставити високі цілі та добиватися мети.

Не будь святим - будь веселим і затятим.

Дай змогу ангелам на воротах Раю перекурити читаючи твою біографічну довідку.

Дякую всім за привітання.

Я не мріяв стати командиром полка, власне навіть ніколи не стояла така мета.

Всі регалії - функції.

Дій, доки дієздатний.

Хто не ходить в атаку - буде ходити в ярмі.

Росіян мільйони? А нас - рать.

Зрештою потім буде ще війна.

І нові виклики і пригоди.

Роби те що маєш. І буде те що має статися.

Памʼятайте поки ми дивимося серед вечора в мигаючий екран, там в полях, норах і схронах бійці 413 полка мерзнуть, ловлять бомби, але не спускають очей з окупантів.

Вони мають здохнути, а ми квітнути.

Зараз ви маєте привітати Карася і задонатити на банку «Рейду»:

https://send.monobank.ua/jar/6paje9Ast6

5375 4112 1015 9641

ДЯКУЮ БУБОЧКИ