Контакт12 | К12
@k12war
Сергій «Філін» Філобок
ᛉ12.12.1980–ᛣ14.04.2026
Важка хвороба забрала життя нашого побратима — «Філіна».
«Філін» був із тих людей, яких поважають: за щирість, прямоту і внутрішню силу. Його хоробрість, доброзичливість та запальний характер поєднувалися з чоловічою надійністю. З ним ніколи не було нудно: ані в довгі години чергування, ані під час бойової роботи, ані на найважчих виїздах. Навіть коли попереду чекала небезпека, він ніколи не шукав відмовок — мовчки сідав у машину і їхав виконувати задачу.
З початком великої війни Сергій добровольцем пішов на деблокаду, пройшов піхоту, а згодом повернувся до своєї справи — бути водієм, до якої мав справжній талант. Із ним найнебезпечніші маршрути долалися впевнено. У 2024 році перевівся в БУАР і до кінця свого життєвого шляху їздив на бойовій броньованій машині, ризикуючи життям кожен виїзд, бо не вмів і не хотів сидіти на місці.
Іноді міг побурчати, сказати все прямо, але саме за це його і любили. За цю щирість, за характер, за те, що за буркотінням завжди стояло велике серце, почуття гумору і готовність бути поряд.
Він безмежно любив свою дружину та дітей, і ця любов завжди рухала його вперед і мотивувала боротися далі.
Важка втрата для нашої бойової родини.
Пам’ятатимемо тебе сильним, справжнім і своїм.
Пам’ятаємо. Помстимося.
У Сергія залишилася дружина та діти.
Підтримати родину:
https://send.monobank.ua/jar/4VhBtaGTd5
4874 1000 2749 2894
ᛉ12.12.1980–ᛣ14.04.2026
Важка хвороба забрала життя нашого побратима — «Філіна».
«Філін» був із тих людей, яких поважають: за щирість, прямоту і внутрішню силу. Його хоробрість, доброзичливість та запальний характер поєднувалися з чоловічою надійністю. З ним ніколи не було нудно: ані в довгі години чергування, ані під час бойової роботи, ані на найважчих виїздах. Навіть коли попереду чекала небезпека, він ніколи не шукав відмовок — мовчки сідав у машину і їхав виконувати задачу.
З початком великої війни Сергій добровольцем пішов на деблокаду, пройшов піхоту, а згодом повернувся до своєї справи — бути водієм, до якої мав справжній талант. Із ним найнебезпечніші маршрути долалися впевнено. У 2024 році перевівся в БУАР і до кінця свого життєвого шляху їздив на бойовій броньованій машині, ризикуючи життям кожен виїзд, бо не вмів і не хотів сидіти на місці.
Іноді міг побурчати, сказати все прямо, але саме за це його і любили. За цю щирість, за характер, за те, що за буркотінням завжди стояло велике серце, почуття гумору і готовність бути поряд.
Він безмежно любив свою дружину та дітей, і ця любов завжди рухала його вперед і мотивувала боротися далі.
Важка втрата для нашої бойової родини.
Пам’ятатимемо тебе сильним, справжнім і своїм.
Пам’ятаємо. Помстимося.
У Сергія залишилася дружина та діти.
Підтримати родину:
https://send.monobank.ua/jar/4VhBtaGTd5
4874 1000 2749 2894
😢 123
🫡 61
❤ 13
2 10 2K
Обсуждение 2
Обсуждение не доступно в веб-версии. Чтобы написать комментарий, перейдите в приложение Telegram.
Обсудить в Telegram