Сьогодні наші Воїни повернулися додому. Це завжди — важливо для нас.

Але ми, щоразу шукаємо на фото і відео із повернення до дому одне єдине обличчя.

І його досі немає. Ні в якому обміні.

Щоразу ми перевіряємо списки і потрібного прізвища нема.
Немає людини. Немає і звісток.

Наш Лев, чия доля досі лишається невідомою.

Наш Побратим, що не здавався в полон сам і не підняв рук, а опинився в ньому через атаку ворога.

Наш Воїн, що все своє життя готувався до того самого дня, коли він підніме свою зброю і дасть гідний бій ворогу, атакувавшему Україну.

Ніколи і ніхто не замінить його — ані як людину, ані за фахом.

Ми чекаємо.
Ми чекаємо!

Так звучить голос твоїх братів.