"Сьогодні роковини загибелі мого друга і побратима, Юрія Руфа.

З першого дня повномасштабної війни він відправився на передову. 1 квітня 2022 року ми дізналися, що Юра загинув...

Ми познайомилися з Юрієм онлайн у 2012 році через спільних знайомих. Нас об’єднала спільна ідея та патріотична поезія. Саме Юрій і його родина стали першими, хто підтримав мене та наших волонтерів із Севастополя, коли в березні 2014 року ми були змушені покинути Крим (після того як вдалось перехопити секретні повідомлення окупантів, що нас планують схопити і кинути на підвали за нашу партизанську розвідувальну діяльність).

Юрій разом із його львівськими друзями прихистили нас на деякий час. Вони всі стали і нашими друзями також. Завдяки цій підтримці нам вдалося зберегти єдність і продовжити нашу волонтерську розвідувальну роботу, що згодом виросла у міжнародну волонтерську спільноту InformNapalm, яка діє й сьогодні.

Звістка про загибель Юрія в квітні 2022 стала для мене особистою трагедією. І я часто згадую його не тільки в цей день. Він перший серед десятків імен побратимів, яких я щодня згадую у хвилину мовчання...

Дуже шкодую, що після 2014 ми спілкувалися з ним не так часто, як хотілося, бо були постійно зайняті своїми справами, активностями і діяльністю. Але час від часу зідзвонювались і інколи бачились, коли я приїздив до Львову, або він приїздив до Києва.

Юра для мене був і лишається одним із тих людей, чия присутність відчувається навіть на відстані. Світла і сильна людина, чиї слова, творчість і вчинки продовжують надихати на боротьбу.

Пам’ятаємо і шануємо Юру. Він - один із Героїв сучасної визвольної боротьби українського народу за свою волю. І своїми віршами, і словами, і вчинками він надихав нас - всіх, хто знав його особисто, або через його творчість. І ім’я Юрія Руфа має назавжди залишитися в пам’яті українського народу"