Це було рівно 12 років тому. Історичне ексклюзивне відео InformNapalm за 3 березня 2014 року "Офіцерські збори у штабі ВМС України".

У книзі Центру дослідження безпекового середовища "Прометей" - "Крим за завісою. Путівник зоною окупації" експерти згадували як швидко розгортались події:

"1 березня відбулося призначення нового командувача ВМС Березовського. Однак Денис Березовський, якому довірили цю важливу
посаду, вже наступного дня зрадив присязі, тому 3 березня виконувачем обов’язків командувача ВМС призначили Сергія Гайдука".

Своєю чергою, засновник міжнародної спільноти InformNapalm Роман Бурко згадував і глибший контекст цих подій:

"1 березня я передавав інформацію про пересування російських військових без розпізнавальних знаків і що Денис Березовський, якого щойно наказом з Києва призначили Командувачем ВМС України, вже став зрадником і переметнувся на бік Росії... Андрій Парубій особисто передзвонив мені та спитав про ситуацію, я повторив йому, що Березовський – зрадник і те, що його зараз з Києва призначили Командувачем ВМС деморалізує весь особовий склад ВМС, бо офіцери не розуміють, чому це відбувається... На ранок 3 березня 2014 нам дійшла інформація, що Дениса Березовського все ж таки зняли з посади Командувача ВМС... "

На відео, яке тоді ми ексклюзивно опублікували, Березовський прибув у штаб ВМС і намагався схиляти українських моряків до зради, звісно, ховаючи це за фразами про службу "народу Крима" і обіцянками високих зарплат від РФ.
Тоді РФ вже була готова воювати і проливати кров українців, а українці тоді все ще вважали, що ситуацію можна вирішити при підтримці міжнародного права і гарантів безпеки за Будапештським меморандумом. Але всі гаранти зрадили Україну, один "гарант" - вчинив напад, а інші "гаранти" - пасивно спостерігали та водночас закликали Україну до такої ж пасивної поведінки стосовно агресора.

Ці уроки маємо пам'ятати. Бо агресор, який вже зважився порушувати всі норми та правила, ніколи не зупиниться, якщо йому не дають гідну відсіч зі зброєю. Бо той хто прийшов вас вбити або підкорити, прийшов відібрати вашу землю та ваш дім, ніколи не зупиниться, поки його не зупинить сила зброї. Україна та вільний світ тоді, в березні 2014, не були достатньо рішучими. Тому апетити агресора ставали все більшими. Українці поступово адаптувались, навчались бити ворога у відповідь та не боятись того, що ворог набагато більший та сильніший по всіх економічних й військових показниках. Сьогодні ми бачимо величезні масштаби війни, яка триває 12 років, але чим більшими стають масштаби війни, тим більш рішучими стають і українці, які адаптуються і навчаються бити ворога все глибше у його болючі точки.

Можливо, ми рухаємось не за найгіршим історичним сценарієм, ця визвольна війна йде довго, але ми її не програли і ще маємо великий запас міцності, передового досвіду та шанси на перемогу. Можливо, не в найближчі роки, але якщо зробимо все правильно, то в найближчі 12 років світ побачить падіння й розпад РФ, а Україна стане ще більш стійкою, сильною та прогресивною державою.

Схиляємо голову в пам'ять всіх українських захисників, військових та цивільних, які боролись за волю України та віддали свої життя.
Маємо вистояти і здобути справедливу перемогу над російськими агресорами.

Слава Україні.