Максим Майоров, експерт Центру дослідження безпекового середовища “Прометей” написав щойно цікавий допис:

"Після вчорашнього голосування в ГА ООН до річниці російського повномасштабного вторгнення з’явився інтерес подивитися, чи вплинуло на результат заснування Трампом Ради Миру.

Нагадую, що статут Ради був підписаний 22 січня цього року в Давосі, а 19 лютого у Вашингтоні відбулося перше засідання, куди приїхали представники низки країн, які погодилися приєднатися.

Формально Рада Миру створена для врегулювання у Секторі Гази, але в процесі стало зрозумілим, що Трамп замислив якщо не альтернативу, то конкурента для ООН.

Організацію Об’єднаних Націй американський президент не шанує, і планомірно скорочує присутність США в її структурах.

Рада Миру – інша справа. Статут її виписаний так, що Трамп там одноосібний диктатор.

Звісно, самий по собі такий формат мало кого може привабити, але біля тридцяти урядів різних країн вирішили погодитись, щоб зберегти прихильність господаря Білого дому.

Вчорашнє голосування могло продемонструвати, чи поводиться новостворена Рада Миру як єдина фракція в Генасамблеї?

Справа не тільки в тому, що це було перше голосування з українського питання після заснування Ради Миру.

Вчорашня резолюція – одна з тих, які голосувалися майже щороку 24 лютого: у 2023, 2025 і 2026-му роках.

Минулого року саме через резолюцію 24 лютого виник публічний дипломатичний конфлікт між Україною та США, які різко змінили свою політику з приходом адміністрації Трампа.

Тоді США вперше голосували проти українського проєкту резолюції, а натомість висунули свій альтернативний, за який вже не голосувала Україна.

В підсумку пройшли обидві резолюції, але українська з підтримкою 93 голоси, а американська – 89.

Цього року Трамп міг спробувати взяти реванш, використовуючи Раду Миру як свою фракцію в Генеральній Асамблеї.

Але… цього не сталося.

Звісно, більше половини членів Ради Миру не голосували за українську резолюцію 2026 року. Утрималися й самі Сполучені Штати.

Але водночас 9 членів Ради Миру голосували за резолюцію.

Тож члени Ради Миру не відзначилися одностайністю.

Переважна більшість країн Ради Миру голосували просто так само, як і в 2025 році, а до цього в 2023-му.

Цьогоріч голосування було навіть краще для України, ніж рік тому.

Звісно, у 2023-му підтримка України була суттєво більшою, але покищо Рада Миру не стала антиукраїнською фракцією в Генасамблеї"