Це навіть трохи несправедливо, що вистава «Озерний вітер» у Києві лиш раз і не можна піти ще!

Маски, музика, перелесник! Все чудове. Класне фентезі. Час просто пролетів, бо саме цього я боюсь, — що зануджусь, але тут і мови про це не було.

Юрка Покальчука я читала в школі) Вибору, що читати українською з сучасників було не багато, потрапив він мені випадково, а потім я вже шукала, що тільки могла.

В тому віці це було просто вау, те, що треба. Як то кажуть, хто читав, той зрозуміє.

А якщо повернутись до вистави, то «Озерний вітер» — частина проєкту «Дім Пако». Це — креативний простір у родинному будинку Покальчуків у Луцьку, що стане в резиденцією для митців, і середовищем культурного й громадського життя. У відео режисерка пояснює детальніше.

Виставу раджу. Вона вже їздить Україною. Дізнатись, хто такий Юрко Покальчук (якщо не знали) і доєднатись до популяризації проєкту — теж. Такі речі дуже надихають і допомагають вірити у наше майбутнє.

in book we trust