Коли ми спілкувалися з 17-річним хлопцем з інвалідністю, який проживає в інституційному закладі та нещодавно почав спілкуватися з наставницею, запитали в нього: — Для чого тобі наставник?   — Тому що я тут один, тепер в мене є ти. У цій, на перший погляд, простій фразі насправді багато сенсів — переживання та проблеми майже повнолітньої людини. І водночас бачимо дитину, яка нарешті відчуває, що вона не одна.