8 квітня 1709 року у Великих Будищах на Полтавщині уклали угоду про військово-політичний союз між Українською козацькою державою та Шведським королівством. Із одного боку – Гетьман Війська Запорозького Іван Мазепа та кошовий отаман Запорозької Січі Кость Гордієнко, з іншого боку – король Карл XII.

Метою Мазепи та Гордієнка було вийти з-під контролю московського царства та отримати гарантії безпеки для козацької держави від Швеції та Кримського ханства. Вони переконували Карла XII в необхідності дочекатися на Лівобережжі додаткових сил козаків і кримців, щоб іти на москву. Водночас, шведські радники після тяжкої зими 1708/1709 рекомендували королю відступити на Правобережжя для з'єднання з іншим союзником – правителем Речі Посполитої Станіславом Лещинським.

Зрештою було обрано перший варіант, оскільки Карл XII бажав "витягнути" основні сили армії Пєтра І на генеральну битву, успіх в якій, на думку короля, означав би перемогу в усій війні проти московії. Однак ворог зумів привести під стіни Полтави вдвічі більше військо, ніж мали шведи й козаки. Крім того, українське козацтво було розділене – частина його залишилася на боці Пєтра, що призвело до чергового спалаху братовбивчого протистояння. Генеральна битва відбулася через три місяці після укладення Великобудищанського трактату й стала одним із головних поворотних пунктів в історії України та всієї Європи.

Більше про українсько-шведський союз та дипломатію козацької держави можна дізнатися з нашого стріму.

Історія без міфів | YouTube | Instagram* | Facebook* | Threads