10 лютого 1940 року в окупованому німцями Кракові було створено Революційний провід Організації українських націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою.

Він складався переважно з представників західноукраїнською молоді, які зазнали переслідувань від польської влади та вийшли на свободу після краху Польської держави восени 1939 року. Ця подія поклала початок розколу в ОУН на дві фракції – мельниківців і бандерівців – та запеклій боротьбі між ними.

Прихильники Степана Бандери відмовилися визнавати рішення ІІ Великого збору ОУН в Римі (серпень 1939) про обрання після вбивства Євгена Коновальця новим лідером організації полковника Андрія Мельника. У квітні 1941 року в Кракові вони провели свій ІІ Великий збір ОУН, на якому затвердили Революційний провід у складі Степана Бандери, Ярослава Стецька, Дмитра Мирона-Орлика та Олекси Гасина.

Про причини розколу в середовищі українських націоналістів, усі перипетії та наслідки події на нашому каналі розповів доктор історичних наук Іван Патриляк.

Історія без міфів | YouTube | Instagram* | Facebook* | Threads