6 січня 1938 року в селі Рахнівка на Вінниччині народився Василь Стус. Класик української літератури, талановитий перекладач і публіцист, він свідомо обрав шлях жертовної боротьби з системою.

Василь Стус починав із викладання української мови та літератури на Донбасі – в середній школі № 23 міста Горлівка. Вступив у аспірантуру Інституту літератури імені Тараса Шевченка АН УССР, але закінчити її не зміг, оскільки був відрахований за участь в акції протесту проти арештів української інтелігенції на прем'єрі фільму Сергія Параджанова "Тіні забутих предків". У 1972 році заарештований і відбував ув'язнення в Мордовії та Магаданській області. В 1979-му з підірваним здоров'ям повернувся в Київ і долучився до Української Гельсінської групи, через що наступного року був знову заарештований і вже не вийшов на свободу. Більшість його творів аж до кінця 1980-х видавали за кордоном, а в УССР їх забороняли.

Про те, яку роль в долі Василя Стуса відіграв Віктор Медведчук, про шанси Стуса на здобуття Нобелівської премії з літератури та про таємницю його загибелі в таборі Перм-36 у вересні 1985 року – розповідає Вахтанг Кіпіані.

Історія без міфів | YouTube | Instagram* | Facebook* | Threads