​​🛢 «Нафта» (2007) — фільм, після якого ти починаєш любити навіть податкові декларації

Є фільми про кохання, про війну, про дружбу… А є «Нафта» — епічна історія про людину, яка любить тільки дві речі: гроші й нафтові вишки.

Пол Томас Андерсон тут влаштовує не кіно, а справжню психологічну свердловину: буриш — і з кожною хвилиною з тебе витікає трохи віри в людство.

🌋 Деніел Дей-Льюїс грає нафтового барона Даніеля Плейнв’ю так, ніби він і справді випив нафту замість кави. Йому навіть «Оскар» дали, бо стримати таку демонічну харизму можна хіба що золотим чоловічком.

⛪️ Його протиставлення з молодим проповідником Ілаєм (Пол Дано) — це як бій двох сектантів: один молиться на гроші, другий на Бога. І спойлер: ніхто не переміг, просто всі стали ще більш огидними.

🎻 Саундтрек від Джонні Ґрінвуда (Radiohead) звучить так, ніби ти щойно випадково увімкнув апокаліпсис на скрипці.

💡 Фільм повільний, густий і темний, як мазут. Але це класика: якщо «Нафту» досидиш — зможеш пережити навіть тригодинний корпоратив із бухгалтерії.

📌 Висновок:
Якщо ви хочете легенького вечора з попкорном — вимикайте, поки не пізно. Якщо ж вам подобається кіно, після якого хочеться піти в душ і подумати, навіщо ви взагалі живете — ласкаво просимо до «Нафти».

#Раджу #Андерсон #ДейЛьюїс