​​«Турнір» (The Tournament, 2009) — це як вечірка для найманих убивць, тільки без дрес-коду і з GPS-чіпами під шкірою.
Коротко для тих, хто ще не бачив: раз на кілька років у випадковому британському містечку збираються 30 кілерів з усього світу. Вони мають 24 години, щоб перебити одне одного, а переможець отримує 10 мільйонів доларів. Все це ще й транслюється для багатих психів, які ставлять ставки, мов на собачих перегонах.

🎯 Чим фільм цікавий:

Це майже Battle Royale для дорослих із домішкою «Бондіани» та «Смертельних перегонів».

Каст теж не абиякий:

Вінґ Реймс (який після «Місії неможливо» вже міг би викладати майстер-клас «як бути крутим, навіть якщо ти просто їси хот-дог»),
Роберт Карлайл (так, той самий Бегбі з «На голці» — тут він випадково стає учасником турніру, будучи священником-алкоголіком),
і навіть Келлі Ху, яка завжди виглядає так, ніби здатна сама перемогти всіх чоловіків у кімнаті.

🍿 Але:

Сюжет — це чиста «B-movie» формула: вибух, постріл, ще один вибух, пауза на «глибоку розмову», потім ще три вибухи.

Місцями відчувається, що бюджет був рівно стільки, щоб купити два автобуси, десяток пістолетів і трохи бензину для фінальної сцени.

Крові вистачає, щоб навіть Тарантіно сказав би: «Ну ви, хлопці, трохи перегнули».

🤔 Чому варто глянути:
Якщо ви любите історії про «останніх виживших», де все вирішує швидкість курка (це я про палець на спуску, а не про кухню), то «Турнір» — ваш guilty pleasure. Це кіно не претендує на глибину, зате чесно дає те, що обіцяє: безперервний атракціон смерті.

Я би сказав так: це фільм, який ідеально дивитись у компанії друзів із піцою та коментарями «Ага, я б поставив на того чувака!» — і через десять хвилин дивитися, як він уже вивалює кишки на асфальт.